Хто хоч раз робив ремонт, знає, що кінця йому нема. Хоча в нас до кінця ремонту ще роботи і роботи, але ж завжди знайдеться що зробити, аби нічого не робити :)

Ось й воно. Стільці були міцні і гарні, але

Епопея з ракетами з попередньої публікації не закінчилася і мала своє продовження.

По-перше в нас вже чотире розмольованних ракет та Бібі:

А по друге, усе іде в будівництво і ось що маємо.
Ракета з упаковки з під яєць:

Ракета з

Так склалося, що Марко шалено полюбляє ракети будь якого виду та якості, але в Україні виявилося, шо ракет (іграшок) нема. Ну то в хід йде усе, що тільки можна. Корки від вина, зубочистки, пластилін, тісто, туалетні тубуси, фарби … здається

Усі мабуть знають хто такі Смешарики і вони є у різних виглядах, іграшки, подушки і тому подібне. Я знайшла випадково підбірку в’язаних гачком Смешариків від Натальі Грухіної, де є майже усі вони. Це посилання на іжачка http://grukhina.ru/iblock/schema/igrushki/smesharik_ezhik/”. А внизу

Сиділа влітку в селі, було скучно, але була там машинка, старий дитячий светр і натхнення. Вирізала усе на глазок, гудзики-очі були зроблені ще в Києві для монстра. Далі трохи шиття і чудо смугасте з’явилося на радість старшої доньки. Але в

Любить в мене дитинка, щоб усе рівненько було та за кольорами розкладено. Наш дерев’яний сортувальник ми віддали, бо я вважала, що дитинка вже переросла. Купувати новий? Та ну, шукати найкращій довго, а гратися хочеться зараз. Та й навіщо нам новий,

Як і завжди надибала в інтернеті зображення мімімі котиків. Ну і як же їх було не зробити для себе. До того ж все є: глина є, зайві гвіздки для вух є (ну не зайві, але є), фарби та лак теж

Вже давно на Осинці почали онлайн в’язання цього пальто. Воно запало в мене ще тоді, навіть купили нитки. Через деякий час я його зробила, але воно вийшло на дюймовочку за розміром, неможливо було його застібнути, а носити як накидуху,

Будиночок ставав все гарніше та гарніше, а вхідні та балконні двері муляли око. Ось намуляли, оскільки я замінила пластик в вікнах на скло, то двері теж треба було робити зі скляними вставками. І так з’явилися нові двері і разом з

Жага до рефешену добралась до мого будиночку. В мене випадково було два однакових дивана, прийшов час і диван перетворився на крісло. Лише вжик-вжик пилкою, купа клею, купа лайок, бо не клеїлось і бац крісло готове. Тепер у вітальні стало цікавіше.